Це ефірні олії, біофлавоноїди, дубильні речовини, вітаміни РР і Р, а також сальвін – рослинний антибіотик.
У нас шавлія відома здебільшого як лікарська рослина. Її заварюють при запаленнях у порожнині рота, горла, у нирках, жовчному і сечовому міхурі, при гастритах зі зниженою кислотністю, сухотах, виразці шлунка, бронхіті. Листя шавлії має протимікробну активність щодо грампозитивних штамів бактерій. Найпростіші й найдоступніші лікувальні рецепти з шавлії такі. Чай готується з 1 стол. ложки сировини на 2 склянки окропу. Засіб настоюється півгодини і приймається по чверті склянки 3 р. на день. Для настою чи відвару береться 2-3 столові ложки сухого листя шавлії на пів літра окропу. Настій шавлії буде готовий через 45 хвилин, а відвар – через 15 хвилин кип'ятіння на водяній бані. Застосовуйте ці лікарські «страви» із шавлії при ангіні, шкірних хворобах, гінгівітах, стоматитах, як протизапальний і антисептичний засіб.
У медицині використовується і дикий вид шавлієвого роду – шавлія мускатна. Ефірна олія з неї використовується для надання мускатного аромату лікеро-горілчаним і кондитерським продуктам, дорогим сортам тютюну.
У національних кухнях країн південної Європи вельми поширена традиція додавати в їжу свіжу й сушену шавлію. Рецепти згадують цю спецію, коли страві необхідно надати пряно-в'яжучого смаку з гірчинкою. Шавлією приправляють салати та супи, тушковані овочі й рибу, страви з птиці, м'яса, дичини і навіть десерти.
Не бійтеся експериментувати – додайте дрібку цієї спеції до тертого сиру чи начинки для пирога, соусу чи омлету – не виключено, що новий пікантний смак припаде Вам до смаку. До того ж деякі важкі продукти на кшталт м'яса з шавлієвою приправою здаються легшими й ніжнішими на смак.
Однак запах свіжої рослини шавлії доволі інтенсивний, і додавати її в їжу слід акуратно, щоб не зіпсувати.
Дізнаємося нове про вже відомі продукти й експериментуємо – готуємо вдома із шавлією!